Життя в окупованому Херсоні. Ризики для ЛГБТК+, активістів та родин українських військових. Результати дослідження.

Життя в окупованому Херсоні. Ризики для ЛГБТК+, активістів та родин українських військових. Результати дослідження. 2023 рік

 

Презентуємо другу  хвилю дослідження проведеного у 2023 році за підтримки NDI в Україні  : Життя в окупованому Херсоні. Ризики для ЛГБТІК+, активіст_ок та їх близького оточення  БО “ІНША” 2023 ( з додатками)

 

Про наше дослідження:

 

З перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну місто Херсон та майже вся Херсонська область потрапили в окупацію. 

 

Перші місяці там проходили проукраїнські мітинги, які об’єднали містян_ок з різним бекграундом. Серед них були ті, хто вже мали попередній досвід активізму у якійсь сфері так і ті, хто раніше ніколи не брали участь у масових акціях. Досить швидко окупаційна влада почала жорстоко розганяти такі мітинги та вдаватися до переслідувань тих, хто брали в них участь. Переслідування, незаконні затримання та утримання людей, залякування та тортури — стали буденністю мешкан_ок окупованого міста. Російські військові переслідували не лише активіст_ок, у зоні ризику опинились також військові, працівни_ці органів місцевого самоврядування, бюджетні працівни_ці (освітян_ки, медики тощо). Окрім фізичної небезпеки, мешкан_ки Херсону стикнулись з браком необхідних товарів та ліків, та низкою інших проблем, спричинених війною та окупацією регіону. 

 

У вереснi 2022 року окупаційна влада провела незаконний референдум про “приєднання” Херсонської області до Російської Федерації, який не був визнаний ні Україною, ні міжнародною  спільнотою. Наприкінці листопада 2022 року Збройні сили України (далі – ЗСУ) деокупували правобережну частину Херсонської області та частину міста Херсон, але боротьба за повне визволення регіону триває досі. 

 

В рамках проєкту “Життя в окупованому Херсоні. Ризики для ЛГБТІК+, активіст_ок  та їх близького оточення

БО “Інша” провели дві хвилі дослідження, присвяченого досвіду мешкан_ок Херсону, що знаходилися у місті на початок повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Дослідження проведене за підтримки “Rosa Luxemburg Stiftung в Україні(RLS в Україні) / The National Democratic Institute (NDI)”.

 

Це дослідження ставило собі за мету зафіксувати та описати те, як мешкан_ок міста Херсон переживали війну та окупацію, а також виокремити основні проблеми та ризики, що були присутні в їх повсякденні. Окрему увагу ми прагнули приділити досвіду людей, яких в рамках дослідження ми віднесли до “груп ризику”, тобто груп, що мають найвищий ризик зазнати переслідувань з боку окупаційної влади. Груп, чиє життя та здоров’я, як житті та здоров`я їх близьних в умовах окупації знаходиться під загрозою, а саме:

  • представни_ці ЛГБТК+ спільноти та їхні родичі;
  • проукраїнські або правозахисні активіст_ки;
  • військовослужбов_иці ЗСУ, Національної гвардії, Сил територіальної оборони України, а також їх родич_ки;
  • працівн_иці органів місцевого самоврядування та бюджетної сфери, а також родич_ки цих груп.

 

В рамках цього дослідження зважаючи на складну гуманітарну ситуацію на Херсонщині ми хотіли також дізнатися більше про досвід людей, які опинилися в окупації маючи тяжкі захворювання, а також тих людей, що  мають на утриманні хворих близьких.   

 

Дослідження передбачало дві хвилі. Польовий етап першої хвилі тривав з серпня по жовтень 2022 року, другої — з березня по травень 2023 року. 

 

У першій хвилі дослідження інформацію було зібрано методом онлайн-опитування. Для опитувальника була використана Google-форма. Опитувальник розповсюджувався серед клієнт_ок та знайомих БО “Інша” шляхом індивідуальної переписки у телеграмі та індивідуальних зустрічей у м. Херсон. Опитування проводилося серед людей, що проживали у місті Херсон на момент опитування, а також серед тих, кому вдалося виїхати з міста після перебування в окупації. Всього було опитано 100 респондент_ок віком від 16 до 76 років.

 

У другій хвилі дослідження було поєднано кількісні та якісні методи збору даних: онлайн-опитування та глибинні інтерв`ю. Опитувальник так само мав вигляд Google-форми. Його було розповсюджено серед учасн_иць першої хвилі дослідження. Ми знаходили учасн_ць через особисті контакти організації  і серед цих контактів шукали людей з різних досвідом і різнем рівнем життя до 22 року.  Після цього, з частиною респондент_ок, що заповнили опитувальник, було проведено глибинні інтерв`ю. Всього у другій хвилі дослідження взяли участь 60 респондент_ок у віці від 18 до 76 років.

 

Це дослідження не є репрезентативним для населення міста Херсон. Проте, проведення подібного репрезентативного дослідження в умовах військових дій та окупації регіону, було б практично неможливим. Натомість зібрані нами дані у той спосіб, який був доступним, дозволяють окреслити певні виклики, з якими стикалися мешкан_ки міста та ті, хто виїхали з нього. Аналізуючи ці дані, ми можемо краще зрозуміти досвід представни_ць ЛГБТК+ спільноти та їхніх родич_ок, а також інших груп, що мають вищий ризик зіткнутися з порушеннями своїх прав та проявами насильства з боку російських окупантів. При цьому, слід зазначити, що люди, які безпосередньо пережили насилля з-боку окупаційної влади, часто відмовлялися брати участь у дослідженні через важкий травматичний досвід та страх. 

 

Під час проведення опитування було вжито заходів для забезпечення максимальної безпеки респондент_ок, а інформація у дослідницьких звітах та цьому резюме подається так, аби їх не можна було ідентифікувати. Також у дослідженні брала участь неповнолітня респондентка шістнадцяти років: таке рішення було прийнято з огляду на її активну участь у діяльності однієї з громадських організацій міста.

 

Ключові інсайти 

 

Опитувальники обох хвиль дослідження містили запитання як щодо гуманітарної ситуації в Херсоні (доступу до базових благ), так і ситуації з дотриманням ключових громадянських прав та свобод. Нас також цікавило, як наші інформант_ки приймають ключові життєві рішення в таких умовах, зокрема, рішення про виїзд або невиїзд з окупованої території, яке майбутнє уявляють та якого прагнуть. 

 

 

Гуманітарна ситуація

 

Серед основних викликів, які поставали перед жител_ьками Херсонщини в контексті щоденного життя в окупації – утруднений доступ до медикаментів, а також значні складнощі із зняттям готівки. Неможливість придбати необхідні ліки та медичні препарати є особливо серйозною проблемою для тих людей, хто приймає певні ліки щодня. Це стосується, зокрема, інсуліну, гормональних препаратів, антидепресантів, ліків від хронічних хвороб серця та судин, тощо. Аби дістати необхідні ліки, мешкан_ки окупованого Херсона намагалися сконтактувати з волонтер_ками з підконтрольної Україні території. Окрім того, інформант_ки розповідали, що мали місце неврегульовані поставки ліків з окупованого Криму та Росії. Неможливість скористатися безготівковою оплатою в умовах окупації призвела до того, що більшість розрахунків почали вестися готівкою, зняти яку було надзвичайно важко. Це також створило мережу неформальних практик та феномен так званих “мінял”, скориставшись послугами яких можна отримати готівку. Під час першої хвилі дослідження, що проводилась у 2022 року, інформант_ки часто говорили також проблеми із доступом до продуктів харчування, ростом цін та втратою джерел для існування.

 

Безпекова ситуація та права людини.

 

Загроза особистому життю та здоров’ю, а також життю своїх близьких та знайомих – основний ризик, про який повідомляли інформант_ки. Вираження своєї громадянської незгоди через участь в публічних акціях протесту проти окупаційної влади у перший місяць окупації відносно швидко змінила свої форми прояву, наштовхнувшись на масові переслідування, незаконні арешти, катування та вбивства. Інформант_ки багато розповідали про те, до яких тактик та практик вони вдаються, аби продовжувати виражати свою громадянську позицію, а також жити власним життям. Навіть повсякденне пересування містом для людей, що видимо виражають свою належність до ЛГБТК+ спільноти, зі слів опитаних нами херсонців, могло бути досить небезпечним. Це ж стосувалося і тих людей, які маніфестують свою особистість через зовнішній вигляд у спосіб, який міг би привертати увагу російських військових. Навіть сам факт контактів з активіст_ками з різних сфер, людьми з ЛГБТК+ спільноти, а також з українськими військовими та представни_цями місцевої виконавчої влади, збільшував загрозу обшуку та затримання

 

 

Виїзд з Херсону.

 

В рамках нашого дослідження ми опитували як тих людей, які залишалися в окупованому Херсоні, так і тих, хто змогли виїхати з міста на підконтрольні Україні території. Серед причин, які інформант_ки найчастіше називали як такі, що тримають їх у місті — догляд за близькими, які не можуть або не хочуть покидати Херсон, домашні та/або свійські тварини, яких неможливо забрати із собою, небажання покидати свій будинок або квартиру і переживання, що її розграбують мародери. Відсутність заощаджень і фінансова непевність переїзду, зокрема, неможливість сплачувати вартість оренди у новому місті — ставала ще однією перепоною для прийняття рішення про виїзд. Окрім того, невиїзд з Херсону пов’язували і зі значними безпековими ризиками при проходженні блокпостів, а також обмежень для виїзду чоловіків та ризик бути насильно мобілізованими в армію РФ. Ті ж інформант_ки, які прийняли рішення про виїзд і змогли його реалізувати, нерідко розповідали про фінансові складнощі на новому місці. 

 

Майбутнє.

 

Ми також запитували інформат_ок про те, як вони уявляють собі майбутнє, яке закінчення війни вони вважають найбільш сприятливим та за яких умов готові повернутися в Херсон, якщо виїхали з нього. Припинення військових дій, відновлення гарантій безпеки та дотримання прав людини — ось ті фактори, які були найважливішими для багатьох респондент_ок як у бажаному майбутньому, так в контексті повернення додому. При цьому, говорячи про завершення війни, багато респондент_ок підкреслювали важливість не лише припинення вогню та виводу російських військ з міста, але і повернення України до колишніх кордонів (називалися різні варіанти, як кордони 1991 року, так і кордони станом на 24 лютого 2022 року), суд на військовими злочинцями, розпад Росії як держави та обов’язкова сплата нею репатріацій на користь України. 

Також, читайте першу хвилю дослідження створену за підтримки RLS Stiftung в Україні  “Життя в окупованому Херсоні під час окупації.”

Вкачати версію для презентації можна тут: презентація