Невідоме кохання Лесі Українки
В рамках четвертого щорічного Квір Форуму Світлана Салій провела надзвичайно захопливу лекцію, яка проливає світло на одну із найбільш табуйованих тем в історії української літератури. Мова йде про роман видатної письменниці Лесі Українки з її соратницею Ольгою Кобилянською. Дискусії щодо цього в культурознавчих колах не вщухають останні кілька десятиліть.
Однією з найбільших проблем, що заважає дослідженню цієї теми є консервативні гомофобні настрої, що панують в українському суспільстві. Коли ця тема вперше вийшла на поверхню після статті Олеся Бузини, опублікованої в 1997 році, Верховна Рада навіть зібрала позачергове засідання. І це на тлі того, що держава переживала далеко не найкращі часи. Це ще раз змушує звернути увагу на те, наскільки неприйнятними вважаються будь-які негетеронормативні стосунки в нашій країні. На думку політиків, культурознавців, Леся Українка, один із символів нашої державності, свого роду пам’ятник, просто не могла так «заплямувати» своє ім’я, підірвати довіру народу України до «традиційних цінностей». Хіба це чувано, щоб у найвідомішої письменниці України був роман з іншою жінкою? Офіційно стосунки між Лесею Українкою та Ольгою Кобилянською прийнято вважати суто дружніми.
«Я зацікавилася цією темою близько двадцяти років тому. – каже Світлана Салій. – З того часу я перерила безліч матеріалів, які не залишають сумнівів у тому, що Леся Українка та Ольга Кобилянська мали інтимні стосунки. Мене часто питають: «Яка тобі різниця, що там між ними було?» Для мене справа в тому, щоб показати, відсутність проблеми в цих стосунках. Я хочу, щоб в Лесі Українці нарешті побачили людину, а не пам’ятник, не камінь. Мене дуже обурюють аргументи противників теорії про стосунки Лесі Українки та Ольги Кобилянської. Особливо неприємно, коли їх роман називають «брудною білизною». Ці стосунки тривали 14 років! Це не брудна білизна, це було справжнє кохання! Дуже пригнічує те, що чоловікам в українській літературі чомусь надається оце право на взаємини, якими б вони не були.
Достовірно відомо, що Тарас Шевченко, який є ледь не головним символом в українській культурі, вів доволі розпусне життя, відбивав жінок у знайомих, зваблював юних дівчат. І це нікого не обурює. А те, що Леся Українка мала тривалі щирі стосунки з іншою жінкою – вигадка, міф, нісенітниця. Це засуджується, приховується».
В ході лекції Світлана поділилася безліччю фактів, що підтверджували її слова про романтичні стосунки Лесі Українки та Ольги Кобилянської. Вона цитувала листи, які є у відкритому доступі, які ні, не натякають – кричать про стосунки письменниць. І заперечувати це безглуздо. Світлана висловила чітку й аргументовану точку зору, підкріплену фактами. Вона також підтвердила, що у Лесі Українки, як і в Ольги Кобилянської, були стосунки і з чоловіками, та між письменницями було щось більше.
Світлана процитувала кілька листів Лесі Українки до Ольги Кобилянської, які яскраво демонстрували, як розвивались стосунки між жінками. Від дещо відстороненого, проте зацікавленого стилю раннього листування чітко прослідковується наростання взаємної симпатії, яка досягає піку в період так званих «дощових листів».
Під кінець лекції Світлана Салій поділилася планами на створення фільму про стосунки письменниць, який вона має намір зняти й показати до 150-річчя Лесі Українки, яке відзначатиметься в наступному році. Зважаючи на глибокі знання Світлани, що стосуються цієї теми та її завзятість, немає сумнівів, що це буде відмінна і професійна робота.
Захід пройшов за підтримки Rosa Luxemburg Stiftung в Україні
Автор Максим Шевченко
