Про проблеми транс*людей, засобами форум театру

Тридцятого листопада в приміщенні офісу Благодійної організації «Інша» відбувся виступ форум театру «Де мої права». Це інноваційна методика інтерактивної роботи, що тільки набуває популярності в Україні, спрямована на профілактику, викриття та пошук шляхів вирішення соціальних проблем, які гостро стоять в суспільстві. У виставах форум театру беруть участь непрофесійні актори, які розігрують ситуації пов’язані з випадками дискримінації певних груп людей. Потім відбувається обговорення побаченого з глядачами, яким теж пропонують взяти участь у постановці, переграти певні розглянуті ситуації.
Виступ форум театру «Де мої права» в офісі БО «Інша» був присвячений правам трансгендерних людей. Ролі виконували трансгендерні особи, ті кому довелося пережити показане в реальному житті. У виставі підіймалися такі теми, як неприйняття цих людей родиною, проблеми, з якими їм доводиться стикатися при працевлаштуванні, халатне і осудливе ставлення лікарів та інші, не менш вагомі випадки повсемісної дискримінації, що знайшло відгук у глядачів, які спромоглися прийти, навіть не дивлячись на несприятливі погодні умови. Сумно визнавати, що жодна з міні-постановок не мала в собі перебільшення. Трансгендерні люди – справді одна з найнезахищеніших і найбільш дискримінованих груп в реаліях сучасного українського суспільства. Такі прості для більшості речі, як звичайний огляд у лікарні для них стає непосильною ношею: показово халатне ставлення, призначення завідомо непідходящих ліків, пропозиції «перестати займатися цією дурнею» – і це все від тих, хто давав клятву рятувати людські життя.
Не менш складна ситуація і з правоохоронними органами. Злочини вчинені проти трансгендерних  людей часто не сприймаються поліцією серйозно. Є багато випадків, коли вони розглядаються як звичайне хуліганство, а не як такі, що вчинено на основі ненависті чи нетерпимості, і, відповідно, винні несуть значно менш суворе покарання.
Не менш гостро стоїть проблема зі зміною гендерного маркера в документах. Цей бюрократичний процес для трансгендерних осіб в нашій країні особливо складний. Людина має стояти два роки на обліку у лікаря, щоб отримати відповідний дозвіл. Та річ у тім, що це надто великий проміжок часу. В процесі гендерного переходу зовнішність може дуже сильно змінюватись, і з цього випливають суттєві проблеми в разі будь яких операцій з документами, що підтверджують особу – банальне отримання банківської картки для людини, що має фемінну зовнішність, але паспорт на чоловіче ім’я з відповідним фото в ньому, стає непосильною задачею. 
Радує те, що завдяки активістам подвижки в напрямку захисту прав трансгендерних людей таки відбуваються, хоч і не так швидко як хотілося. Дуже вагомим здобутком стала відміна примусової стерилізації для трансгендерних осіб.
Хочеться висловити величезну подяку учасникам форум театру «Де мої права» за їхню дуже нелегку, небезпечну, проте досить послідовну роботу в напрямку захисту прав людини і побажати їхньому колективу сил продовжувати свою діяльність.

Автор Максим Шевченко