Життя за часів коронавірусу: кототерапія і «квартирний санаторій»

В останній день Квір Форуму активістки з Києва Марія Лук’янова та Антоніна Мельник представили учасни_цям фільм про життя за часів коронавірусу. Вони, нажаль, не змогли приїхати через те, що у Антоніни була виявлена підозра на COVID-19. Тож активістки вирішили залишитися вдома, що не завадило їм показати фільм, а також відповісти на питання, що виникли у присутніх на показі в форматі Zoom-конференції.
Загалом присутнім було показано три відеозаписи, які яскраво проілюстрували життя Марії та Антоніни в умовах вимушеної самоізоляції, що триває вже декілька місяців. Активістки повідомили, що один з фільмів невдовзі вийде в ефірі суспільного телебачення.

Відеозаписи демонструють, як Марія та Антоніна проводили час, щоб не піддаватися паніці в період карантину. Вони вирощували огірки на балконі, знімали свій побут, а також влаштували імпровізований «квартирний санаторій» з розпорядком дня, здоровим меню лікувальними процедурами та спортивними вправами.

«Я тестувалася на COVID декілька разів. – розповідає Антоніна – Коли я вперше отримала позитивний результат, було дуже страшно. Велику роль в цьому відіграла паніка, яку підняли ЗМІ. Тож для того, щоб це простіше пережити це відчуття ми з Марією почали знімати відео про наш побут. Вигадали «квартирний санаторій», меню, всі ці процедури… І знаєте, це дійсно допомагає.»

Судячи з відгуків присутніх на показі, кожн_ій фільм нагадав певні моменти з їх власного життя в умовах карантину. Хтось вирощував овочі на балконі, хтось також розробля_ла для себе «санаторний» розпорядок дня чи вдава_лася до «кототерапії». Фільм дуже яскраво передав почуття, які пережива_ла кож_на із нас у цей нелегкий час, тому не дивно, що його обговорення видалося доволі жвавим і дружнім. Адже кож_на із учасни_ць зрозумі_ла, що ось ці люди, вони перещили щось дуже схоже на те, що пережи_ла я.

Також була піднята дуже важлива тема, яка досі широко не обговорюється в рамках дискурсу, стосовно коронавірусу: «Я вже ніби вилікувалася, але симптоми COVID’у спостерігаються в мене вже більше місяця. – наголошує Антоніна Мельник. – Я поспілкувалася з людьми, що перехворіли, і виявилося, що це доволі поширене явище. Я думаю, що Міністерство охорони здоров’я має розробити програму реабілітації для осіб, які перехворіли коронавірусом.»

Поміж іншого, Марія та Антоніна наголошували на тому, що отримували дуже суттєву підтримку від близьких та знайомих. «Оскільки нам довелося сидіти на самоізоляції, дуже важливо було, щоб хтось допомагав нам з повсякденними справами, такими, як походи до магазину, які було потрібно якщо не виключити повністю, то хоча б мінімізувати їх кількість, зважаючи на стан мого здоров’я. – каже Антоніна Мельник. – Було дуже приємно, що багато друзів запропонували свою допомогу.»
Важко не погодитись, що в такі періоди життя підтримка близьких важлива як ніколи.

Після показу фільму відбулося його жваве обговорення. Присутні на показі цікавилися самопочуттям Антоніни, висловлювали слова підтримки. Хтось цікавився, як відреагували кішки активісток на те, що вони раптово почали проводити увесь час вдома, хтось ділився своїми способами боротьби з панікою під час карантину. Загалом, слід зазначити, що показ фільму дуже зблизив усіх присутніх на показі та стер відстань між ними та Антоніною і Марією, які в цей час знаходились в іншому куточку України.

Захід пройшов за підтримки Rosa Luxemburg Stiftung в Україні

Автор Максим Шевченко

Максим Шевченко